2018-2019 начальний рік

Виготовлення яблуні побажань з учнями 4 класу.


28 березня соціальним педагогом з учнями 4 класу було проведено опитування за методикою С. Левченко «Ставлення до навчальних предметів» 

Методика незакінчене речення

1 березня у Колочавському НВК проведено роботу з профорієнтації у 9 класі. 


З учнями 2 класу проведено тест «Малюнок людини» соціальний педагог Буркало О.О.

15 лютого у Колочавському НВК проведено день безпечного інтернету. Учні переглянули відео- матеріали, мультфільм «Фіксики. Інтернет» а також прослухали бесіду на тему « Небезпека в інтернеті».

 

Соціальний педагог : Буркало О.О.


Бесіда на тему: «Здоровий спосіб життя не сумісний з палінням па алкоголем».

 

     Для цього з раннього віку необхідно виховувати в собі силу волі та сильний характер.

-Не спілкуйтесь з людьми , які примушують Вас до паління та вживання алкоголю.

- Не повторюйте шкідливих звичок дорослих.

- Усвідомте вплив цих звичок на здоров`я.

 

- Навчіться говорити Ні.


Бесіда з учнями 5 класу " Адаптаційний період"


Учні Колочавського НВК виготовляють «Квітку милосердя»  для дітей з особливими  потребами, які перебувають у Вільшанському дитбудинку.  



Анкетування на тему: «Торгівля людьми»

Тест «Сімейні цінності»

Консультація  вчителя початкових класів

 

Банга Людмила Юріївна

Соціальний педагог  Буркало Олена Олексіївна

Методика "Колірний тест відносин"

Методика Колірного  тесту вимагає присутності досліджуваного, так як важлива реакція дитини на гіпотези.



Соціальний педагог  Буркало Олена Олексіївна

 

   Соціальний педагог – це педагогічний працівник, фахівець із виховної роботи з дітьми, підлітками, молоддю, дорослими, які покликані створювати сприятливі умови для розвитку та становленню особистості школяра. Він виконує роль захисника інтересів та законних прав дітей в школі, сім’ї, соціумі. Соціальний педагог займається індивідуальною роботою з дітьми, підлітками та їх батьками, допомагає сім’ям у вихованні дітей.

Соціальний педагог:

 

- здійснює соціально-педагогічний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей з метою попередження безпритульності, бездоглядності та випадків усіх форм домашнього насильства над дітьми;

 

- бере участь у виховній роботі з питань профілактики появи негативних форм поведінки у неповнолітніх (паління, алкоголізму, наркоманії; дитячої злочинності тощо), пропаганди здорового способу життя, статевого виховання молоді;

 

- допомагає виявленню творчих нахилів, розкриттю здібностей дітей та підлітків, сприяє участі учнів у суспільно-корисній, волонтерській діяльності;

 

- проводить просвітницьку роботу з батьками або особами, що їх замінюють (індивідуальні бесіди, виступи на батьківських зборах);

 

- є посередником між школою, сім'єю, державними установами по захисту прав дітей та громадськістю; бере участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.

 

Функції роботи:

 

Діагностична: вивчення  особливостей діяльності та розвитку учнів, визначення рівня знань про вплив на організм шкідливих звичок, дослідження спрямованості впливу  колективу, мікросередовища, сімейного виховання тощо.

 

Прогностична: прогнозування посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації.

 

Консультативна: рекомендації учням, батькам, вчителям, молодіжним об'єднанням з питань розв'язання конфліктів та проблемних ситуацій.

 

Захисна: захист прав дітей, представлення їх інтересів в різноманітних інстанціях.

 

Профілактична: запобігання негативним проявам в учнівському середовищі, пропаганда здорового способу життя.

 

Соціально-перетворювальна: соціально-педагогічний захист соціально незахищених категорій дітей, сприяння професійному самовизначенню.

 

Організаційна: координація взаємодії всіх суб'єктів виховання, сприяння участі дітей у науковій, технічній, художній творчості.

 

Для учнів:

 

У яких випадках звертатися до соціального педагога?

 

якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;

 

якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації;

 

якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків;

 

і просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє...

 

В школі за участю соціального педагога організована робота з соціального захисту дітей пільгових категорій, до яких належать:

- діти-сироти;

-діти, позбавлені батьківського піклування;

- діти-напівсироти;

- діти трудових мігрантів;

- діти, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

- діти, загиблих батьків при виконанні службових обовязків;

- діти-інваліди;

- діти з багатодітних родин;

- діти з малозабезпечених родин.

Основним у діяльності соціального педагога є особистісний підхід. Особистісний підхід – один з самих важливих у практичній діяльності соціального педагога, пов’язаній з вихованням людини. Розроблена технологія здійснення спілкування з дитиною, модель якої містить 6 правил. Ця технологія побудована на особистісному підході до діяльності соціального педагога, як вихователя.

 

 1. Формування почуття МИ. Реалізація педагогіки співробітництва.

 2. Обов’язкове встановлення особистісного контакту з дітьми за допомогою слова, погляду, дотику.

 3. Демонстрування схильності педагога у відношенні до дітей за допомогою посмішки, інтонації, руху.

 4. Показ яскравої мети діяльності. Вчення А. С. Макаренка про перспективу близьку, середню, далеку.

 

 5. Постійне вияв інтересу до учнів. Для цього необхідно слухати, чути, співпереживати, задавати питання, цінити думку, казати компліменти.

 

 

 6. Надання допомоги та прохання про допомогу. Важливий позитивний психологічний тон педагога, який можна проявити через авансування, зняття страхів, надання прихованої допомоги, мобілізація активності, посилення мотивації.

                                                     Сторінка психолога

 

Рекомендації,які можуть допомогти педагогам стримувати агресивну поведінку дітей:

1.     Кращий спосіб уникнути надмірної агресивності дітей - проявляти до них більше уваги, любові, ласки, яких вони так потребують.

2.     Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Кращий спосіб виховання дітей - єдність їх дій.

3.     Не можна застосовувати фізичного покарання.

4.     Допомогти дитині знайти друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме: підприємливості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема, ворожості, скутості.

5.     Необхідно роз'яснювати дитині наслідки агресивної поведінки.

6.     Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості й характер дитини.

7.     Давати можливість дитині задовольняти потреби у самовираженні й самоствердженні.

8.     Необхідно обмежувати перегляд відеофільмів із сценами насильства. Це ж стосується і комп'ютерних ігор.

9.     Необхідно спрямовувати енергію дитини у правильне русло (наприклад, заняття в спортивних секціях, гуртки).

10.Заохочувати дитину до участі в культурних заходах.

В.О.Сухомлинський не раз наголошував, що не можна виставляти недоліки, сподіваючись, що дитина зможе критично оцінити свою поведінку та змінити її. Цей шлях вражає самолюбство,почуття власної гідності, гордість дитини.

В.О.Сухомлинський був переконаний, що безліч шкільних конфліктів, які часто закінчуються великою бідою, трапляються від невміння вчителя розмовляти з учнями.

Ось чому, працюючи з агресивними дітьми шкільного віку, вчитель має використовувати такі засоби психологічного впливу на дитину, які не викликали б у неї реакцію внутрішнього опору на його дії

 10 вчинків, яких вчителі очікують від батьків

Як свідчить африканська приказка, «Щоб виховати дитину, потрібне ціле село» («It takes a village to raise a child»). А значить, ми не можемо розраховувати на те, що вчителі самостійно зможуть навчити наших дітей. Результати досліджень доводять, що, якщо у шкільне життя дитини залучені мама й тато, то її оцінки, поведінка й емоційне благополуччя значно вище. Тому, щоби полегшити роботу вчителів, необхідно прислухатись до їхніх побажань, викладених у вигляді десяти рекомендацій.

Читайте своїй дитині. «Найбільш важливим аспектом у розвитку дитини, що визначає її подальший успіх у читанні, є те, що батьки читають їй уголос», – заявила в 1985 році Комісія з читання, створена Міністерством освіти США. Візьміть будь-яку книгу і, принаймні, три рази на тиждень читайте її вашому малюку. Так ви пробуджуватимите в дитини любов до читання, яку вона пронесе через усе життя.

Познайомтеся з учителем. Необхідно дізнатись, як звуть учителя вашої дитини, оскільки важливо побудувати спілкування з ним на особистих контактах. Спитайте, за допомогою чого йому чи їй більш комфортно спілкуватися з вами, наприклад, телефоном або електронною поштою. Відвідуйте заходи у школіта батьківські збори. Не будьте тими батьками, які з'являються там тільки в конфліктних ситуаціях.

Заохочуйте дружбу за межами школи. Навчання у класі найкраще проходить тоді, коли учні діють згуртованою командою. Оскільки в дітей у школі не завжди є можливість добре пізнати один одного й потоваришувати, переконайтеся, що ваша дитина проводить час з однокласниками не тільки у школі – заохочуйте командні ігри та позашкільні заходи.

Долучіться до роботи школи. Відвідуйте засідання шкільної ради, приєднаєтесь до батьківського комітету. Якщо ви працюєте, а зустрічі призначаються, як правило, у денний час, поцікавтеся, чи можливо хоча б іноді проводити їх у вечірній час. Пам'ятайте, що ваш голос завжди має значення, адже іноді ви єдині хто виступає на захист вашої дитини. До того ж, коли батьки об'єднуються, вони можуть більш легко й ефективно вплинути на позитивні зміни у школі.

Візьміть участь у шкільних заходах. Не пропускайте шкільні події, такі як конкурси талантів, наукові ярмарки, осінній бал та інші. Навіть якщо ваша дитина не грає в команді, чому б вам не відвідати спортивний захід? Тим самим ви посприяєте зміцненню вибраного курсу школи та взаєморозумінню з дочкою чи сином. Ви не тільки допоможете своїй дитині стати успішною у школі, а й отримаєте безцінні спільні переживання та спогади.

Перенесіть процес навчання додому. У навчанні завжди є якісь моменти, які залишаються поза увагою дитини під час занять у класі. А ви візьміть і спечіть пиріг і навчіть її основ арифметики вдома. Створіть свій власний конкурс на знання орфографії. У вихідні дні організуйте маленьку подорож, відвідайте музей або океанаріум. Подивіться добрий сімейний фільм. Навчання в сім'ї – це відмінний спосіб закласти основи майбутнього успіху.

Значення освіти. Покажіть вашій дитині, що навчання – це пригода довжиною в життя, яка не закінчиться із закінченням школи. Прочитайте книгу, відвідайте заняття, які вас цікавлять і захоплюють. Розкажіть дитині про свій власний досвід навчання, який ви отримали на роботі. Тримайте зв'язок з нею через освітні книги, фільми і телевізійні програми.

Не будьте такими терплячими. «Терпіння – це для мучеників», – каже Ліза Холева – співавтор книги «Про що знають вихователі дитячого садку». Якщо ви вдома терпляче потураєте дитині, вона може не впоратися з навчанням під час шкільних занять. Ну а якщо ви берете її із собою на зустріч, то обов'язково прийдіть вчасно, незалежно від того, наскільки сильно її щось захопило. Терпіння до бажань дитини в даному випадку може послужити як погана послуга.

Привчіть свою дитину до чистоти та порядку. Напевно, ви зазвичай самі розкладаєте іграшки по полицях? Якщо ваша дитина не привчена прибирати після себе вдома, вона, безсумнівно, буде неохайною й у школі. Навчіть її акуратно розкладати іграшки на свої місця, застилати ліжко, викидати сміття й мити посуд. Коли вона звикне до цього вдома, як до якогось стандарту поведінки, підтримання чистоти на робочому місці у школі не стане для неї чимось трудомістким і складним.

Починайте навчання вдома крок за кроком. Коли ви починаєте займатися з дитиною, ведіть себе, як учитель у класі. Переконайтеся, що її увага повністю зосереджена на вас, а потім починайте крок за кроком давати чіткі й точні інструкції. «Важливо стати поруч з вашою дитиною, нахилитись та встановити зоровий контакт», – каже Ліза Холева. Ваш малюк буде вчитися слідувати інструкціям і вже точно не відставатиме у навчанні.

Візьміть участь у житті школи, створіть власний процес навчання та проілюструйте мотивацію щодо пізнання на своєму власному прикладі, ви станете неоціненною частиною успіху своєї дитини у школі та за її межами. Учителі будуть вам вдячні, й одного разу в один прекрасний день ваша дитина теж висловить вам найщирішу подяку!

 

Пам’ятка

Імідж сучасного вчителя

Психологічний аспект
1.Риси обличчя, фігура, зріст людини існують незалежно від її бажання, тому сприймайте себе такими, як ви є. Озирніться навколо – і ви зрозумієте, що красиве обличчя із злим чи гоноровитим виразом виглядає негарно, а обличчя з вадами, але з посмішкою викликає симпатію. Якщо вас не зовсім влаштовує той фізичний образ, який ви бачите в люстерку, намагайтеся додати йому таких емоційних і духовних рис, щоб ваші недоліки не були помітними.
2.Зверніть увагу на свій голос. Грубі, пискляві репліки, різки, надривні ноти в розмові, немелодійний голос дратують оточення, свідчать про брак навичок культурної поведінки. Обов’язкова риса приємної людини – мелодійність, плавність голосу, його теплота та чарівність.
3.Краса людини передбачає: скромність, тактовність, ввічливість, щирість, повагу оточення. Навпаки, невміння стримувати негативні емоції , зверхність, нахабність, цинізм і розв’язність не поєднуються з поняттям «приємна людина».
4.Посміхайтеся. Похмурий настрій чи погана поведінка не лише псують ваше (навіть красиве) обличчя але ж до того пригнічують інших. Люди завжди симпатизують тим, хто випромінює щиру радість і посмішку. Зважте на те, що гучний регіт, широко розкритий рот, закинута голова не мають нічого спільного з природною, щирою посмішкою. Не прикрашає і бездумна посмішка, нікому не адресована.
5.Одягайтеся зі смаком. Кажуть, що « хороший смак перемагає моду». Колір, фасон, візерунок тканини – ці три чинники можуть бути вашими найкращими друзями або ворогами – залежно від того, як ви ними скористаєтеся. Завжди і в усьому зважайте на реальну можливість. Важко зберегти елегантність, крокуючи в ногу з модою, адже іноді ультрамодний одяг не пасує за віком, характером, фігурою, манерою поведінки. Кожен віковий період потребує своїх вирішень в одязі. Найголовніший принцип – слід виробити свій індивідуальний стиль в одязі, прикрасах , зачісці, декоративній косметиці, вибирати з моди лише те, що підходить саме вам. Та найважливіше – охайність і чистота в одязі.
6.Зачіска – це своєрідна візитна картка кожної людини, бо так чи інакше підкреслює особливості її характеру і способу життя. Кожна людина має дібрати методом проб свій стиль зачіски, враховуючи напрями моди, контури обличчя, форму очей, брів, стиль одягу і манеру поведінки.
7.Стежте за жестами й мімікою. Психологи встановили, що взаємодії людей 60-80%інформації передається за рахунок рухів, жестів, міміки і лише 20- 40% - за рахунок слів, інтонації голосу. Особливістю промовистості рухів, жестів, міміки є те, що їх вияв зумовлено імпульсами нашої підсвідомості. Підробити ці імпульси практично неможливо( це під силу лише видатними акторам), і тому мові рухів можна довіряти більше, ніж словам. Більшість жестів, мімічних гримас, рухів тіла є надбанням виховання і життєвого досвіду й умовлені рівнем культури особи.
Попрацюйте над своїм позитивним образом - і він працюватиме на вас.

 

Правила виконання домашнього завдання

Чітко уяви і перевір по записах у зошиті, які необхідно виконати дії і якого потрібно досягти результату.

 

Згадай зміст матеріалу, викладеного вчителем, поради щодо виконання завдання, знайди в підручнику, які потрібно застосувати, подивись у зошиті зразки роботи, виконаної у класі на уроці.

 

Уяви, як виконуватимеш завдання.

 

Якщо це задача чи вправа, то знайди в них спільне з виконаними на уроці, проаналізуй умови, склади план розв'язання, здійсни його.

 

Якщо задано текст (для вивчення чи заучування), то читай його уважно, намагайся у всьому розібратися, зіставляй з рисунками, схемами, кресленнями, користуйся словником, наводь свої приклади.

 

Читаючи текст, намагайся спочатку запам'ятати головне. Для цього виділи основні думки, поділи текст на частини і склади план.

 

Те, що важко запам'ятовується — дати, визначення, імена, формули, назви — випиши на поля зошита чи в окремий зошит, заучуй, згадуючи їх місце в тексті.

 

Обов'язково перевір, чи досягнув потрібного результату.

 

Якщо це була задача або вправа, то перевір результат розв'язання.

 

Якщо засвоював текст, то закрий книгу, уяви основні думки й частини прочитаного, перекажи їх, перевір результат запам'ятовування.

 

Коли контроль показав, що завдання виконати не вдалося, то потрібно повторити роботу, вишукуючи недоліки.

 

Якщо не вдалося розв'язати задачу, знову проаналізуй умови, уточни зв'язок між тим, що дано, і тим, що вимагається, склади план розв'язання і знову виконай його.

 

Якщо не запам'ятав текст, то читай його ще раз, звертаючи увагу на основні думки, їх зв'язок їх місце в тексті. Повторюй текст по частинах, а потім повністю.

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                          Сторінка психолога

Характеристика труднощів. Причини. Рекомендації вчителям. Рекомендації батькам.

 

 

Характеристика

труднощів

Причини

Рекомендації

вчителям

Рекомендації

батькам

1. Повільний темп розумових операцій. Діти повільно залучаються до роботи, не встигають виконувати домашнє завдання, не одразу розуміють пояснення вчителя, повільно пишуть і читають.

Причиною, як правило, є своєрідність типу нервової діяльності (інертність нервових процесів).

Таких дітей не можна квапити, підганяти на уроці, примушувати працювати «за часом», адже будь-який поспіх та умови обмеження часу тільки загальмують роботу і спричинять негативні емоції. Краще: повторити дитині те, що вона не встигла почути; намагатись говорити повільніше; повідомляти на початку уроку план роботи; пропонувати завдання, розраховані на нижчий темп виконання, даючи час на підготовку до відповіді; не ставити в ситуацію необхідності швидкого переключення з одного виду діяльності на інший.

Складати для дітей чіткий порядок денний з урахуванням їхніх можливостей для виконання конкретної роботи. Не підганяти.

2. Погано встигають з усіх предметів через труднощі в запамятовуванні, узагальненні навчального матеріалу, оперуванні поняттями, недостатнім словниковим запасом, несформованістю навчальних навичок.

Причиною може бути педагогічна занедбаність: недоліки виховання, а не низький інтелектуальний потенціал.

Необхідні додаткові заняття з розвитку мовлення,пам’яті, уваги, мислення, загальнонавчальних навичок. Бажані індивідуальні завдання зниженого рівня труднощів. Варто схвалювати прагнення дитини досягти успіху, відзначити навіть невеликий успіх. У деяких випадках цілеспрямована розвивальна робота дає змогу подолати педагогічну занедбаність і досягти високих навчальних результатів

Рекомендувати різноманітні вправи та ігри з метою розвитку пам'яті, уваги, мислення дитини, її мовлення

3. Невисокий інтелектуальний потенціал (навчання дається важко, не засвоюють навчальний матеріал, не завжди розуміють і погано запам'ятовують пояснення вчителя)

Причина може полягати в астенії, затримці психічного розвитку, органічних порушеннях центральної нервової системи

Вимоги до таких дітей треба знизити, адже вони страждають через слабку пам'ять, низький рівень логічного мислення. Для запобігання втрати мотивації до навчання й відхилень у поведінці варто пропонувати посильні індивідуальні завдання, відзначати навіть маленькі успіхи

Рекомендувати різноманітні вправи та ігри з метою розвитку пам'яті, уваги, мислення дитини, її мовлення. Рекомендувати звернутися для консультації до психолога, дитячого психоневролога чи психіатра

4. Труднощі тільки в письмі й читанні (поганий почерк, постійні пропуски літер і недописування закінчень слів, заміна одних складів на інші, співзвучні їм)

Причина - недорозвинення мовлення

Труднощі не пов'язані з лінощами чи непосидючістю дитини, тому постійні зауваження та заклики до старанності ні до чого не приведуть. Щоб уникнути формування стійкої відрази до навчання, не слід акцентувати увагу на неуспіхах. Краще похвалити такого учня за те, що йому вдалось виконати

Рекомендувати звернутись по допомогу до логопеда

5. Труднощі в навчанні, поведінці. Підвищена тривожність, замкнутість, боязкість нерішучість, сором'язливість

Емоційні порушення, розлад нервової системи

Необхідне доброзичливе ставлення, підтримка, підбадьорення в ситуаціях, що викликають сильну тривогу і хвилювання (при відповідях біля брошки, контрольних роботах, диктантах). Таких дітей краще не викликати відповідати перед усім класом, особливо на початку навчального року

Необхідне підбадьорення в різних ситуаціях. Розвивати впевненість дитини в собі. Звернутись по допомогу до психолога

6. Гіперактивність, підвищена схильність до відволікання, труднощі в концентрації уваги, імпульсивність

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Такі діти не в змозі тривалий час бути зосередженими, уважними, посидючими. Головне в роботі з ними - терпіння й наполегливість. Треба розвивати вміння доводити справу до кінця, діяти цілеспрямовано та планомірно, давати невеликі завдання та здійснювати покроковий контроль виконання. Заохочувати бажану поведінку, спираючись на прагнення п'ятикласників «бути вольовою людиною»

Рекомендувати батькам зайняти дитину спортом, відвідувати гуртки (моделювання, конструювання

7. Труднощі в контактах (погані взаємини з однолітками або відсутність друзів у класі)

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Завдання учителя в роботі з «відторгнутими» дітьми - допомогти їм відчувати себе потрібними та бажаними у класі. Необхідно звернути увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що їм удається. На позакласних заходах давати можливість виявити себе з кращого боку

Допомагати дитині відчувати себе потрібною та бажаною. Давати роботу або доручення, щоб дитина мала змогу самореалізуватись. Заохочувати її

8. Агресивність, запальність, дратівливість

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання

У спілкуванні з цими дітьми потрібно виявляти максимальну стриманість і терпимість, адже вони самі страждають від своєї впертості, гнівливості та дратівливості. Необхідно дати зрозуміти, що дорослий - їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Педагог, знаючи інтереси та схильності агресивної дитини, зможе спрямувати її активність у конструктивне русло, тактовно й послідовно навчаючи дитину самоконтролю та стриманості

Батькам необхідно проявляти стриманість, терпимість. Довести, що батьки - друзі дитини. Постійно цікавитись усім, що стосується дитини. Розвивати стриманість, самоконтроль

9. Підвищена тривожність, плаксивість, вразливість, схильність хвилюватись і переживати через будь-який привід (ризик розвитку невротичних розладів)

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Такі діти часто є хорошими учнями, але навчальні успіхи для них набувають надто великого значення (часто цьому сприяють установки батьків). Учителю в цьому випадку не слід акцентувати увагу на оцінках. Перед хвилюючими подіями, контрольними треба знімати тривожність, навіювати впевненість в успіху, частіше заохочувати, схвалювати та відзначати переваги

Батькам треба переглянути свої погляди: не надавати значної уваги оцінкам. Виховувати в дитині впевненість в успіху. Частіше заохочувати

10. Боязкість, нерішучість, замкнутість, «нелюдимість»

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Учителю варто залучати таких дітей до позакласної роботи. Проводити групові заходи, щоб вони більше спілкувалися, долали свою боязкість, нерішучість. Давати певні громадські доручення. Частіше звертати увагу однокласників на переваги такого учня, підвищуючи його самооцінку та створюючи ситуацію успіху

Батькам слід залучати таких дітей до гуртків, де вони будуть більше спілкуватися, долати свою боязкість, нерішучість. Підвищувати самооцінку дитини

 

 


                                                                                                                    Поради батькам

 

Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з
нею.
 

Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень. 

Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами. 

Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними. 

Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять
їй вас.
 

Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.

Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.

Більше читайте, і не лише педагогічну літературу,але й художню.

Звертайтесь до родин, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

Пам'ятайте,що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити
самостійно.

Готуйте дитину до майбутнього життя. Говоріть з нею про це. 

Ніколи не займайтесь"виховною роботою" в поганому настрої.

Чітко визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь,
що вона думає з цього приводу.
 

Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

Не підказуйте готового рішення, а скеровуйте на можливі шляхи до нього і
розглядайте з дитиною її правильні і неправильні,доцільні та недоцільні кроки до
мети.
 

Не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів. Відзначте їх.

Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам'ятайте:сутність людини і її окремі
вчинки -не одне і те саме.

Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться),що співчуваєте їй, вірите в неї,
не зважайте на помилку.

 

23 січня у Колочавському НВК проведено з учнями 3 класу

Анкетування «Моральні пріорітети»

 

Соціальний педагог Буркало Олена Олексіївна

 

24 січня з учнями 4 класу проведено творчий тест

 

«Мій клас і Я в ньому»


 

23 січня проведено малювальний тест

 

«Портрет учня»

16 березня  у Колочавському НВК з учнями 7 класу  проведено 

 

Анкетування на тему: «Безпечний інтернет».

 

12.03.2018 року  у Колочавському НВК проведено з учнями 1 класу Корекційно-розвивальну роботу 

 Соціальний педагог Буркало Олена Олексіївна

Соціально-побутове орієнтування учениця 9 класу Худинець Віталія Іванівна інклюзивна освіта